Ukrayna Akkerman (Akkirman) Kalesi’nin ana girişine, Osmanlı Padişahı III. Selim’in tuğrasının nakşedildi

Ukraynalı tarihçi Andrey Krasnojon, restorasyon uzmanı Oleh Homanyuk ve işadamı Mihail Şmuşkoviç, Akkerman (Akkirman) Kalesi’nin ana girişine, Osmanlı Padişahı III. Selim’in tuğrasının nakşedildiği mermer levhanın aslına uygun kopyasını yerleştirdi. Padişah III. Selim döneminde yapılan tamirat vesilesiyle ana giriş kapısının üst kısmına konulan 1796 tarihli levhanın aslının 19. yüzyılda kaybolduğu tahmin ediliyor. Ortak tarihi mirasımıza katkılarından dolayı Ukraynalı dostlarımıza teşekkür ediyoruz.
1484-1812 yılları arasında Osmanlı İmparatorluğu hakimiyetinde kalan Akkerman Kalesi, Ukrayna’nın güneybatısında, Dinyester (Turla) ırmağının Karadeniz’e döküldüğü yerde, bugünkü Bilhorod-Dnistrovski şehrinde yer almaktadır. Tuna nehri üzerindeki keza 1484 yılında Osmanlı topraklarına katılan Kili şehriyle birlikte “Polonya, Rusya, Tatar toprakları ve Karadeniz’in tamamına açılan kapının anahtarları” olarak görülen Akkerman, Osmanlı İmparatorluğu’nun Karadeniz hakimiyeti ve kuzey ticaretinde önemli role sahip olmuş, askeri üs olarak kullanılmıştır. Evliya Çelebi’nin Seyahatnamesinde bahsettiği kale içindeki Bayezid Camii’nin bugün minaresi ayaktadır. Akkerman Kalesi, 2019 yılında UNESCO Dünya Mirası Geçici Listesi’ne alınmıştır.

Український історик Андрій Красножон, реставратор Олег Гоманюк та бізнесмен Михайло Шмушкович встановили на головних воротах Аккерманської фортеці копію мармурової плити, де був вибитий герб Османського Султана Селіма ІІІ. Вважається, що в ХІХ сторіччі була втрачена плита, що була встановлена над головними воротами в 1796 році з нагоди ремонту фортеці в період Султана Селіма ІІІ. Дякуємо нашим українським друзям за внесок у збереження нашої спільної історичної спадщини.
Аккерманська фортеця, яка з 1484 по 1812 роки перебувала в руках Османської імперії, розташована в південно-західній частині України в сучасному місті Білгород-Дністровський в місті, де в Чорне море впадає Дністер. Аккерман, який разом з мітом Кілією, що на Дунаї, яке також було 1484 році приєднане до Османських земель, вважався “ключем, що відкриває двері до Чорного моря, Польщі, Русі та татарських земель, мав визначальну роль у пануванні Османської імперії на Чорному морі та її північній торгівлі та використовувався як військова база. На сьогоднішній день зберігся мінарет мечеті Беязида на території фортеці, про яку розповідав Евлія Челебі в своєму творі “Сеяхатнаме”. Аккерманська фортеця у 2019 році була включена до тимчасового списку культурної спадщини ЮНЕСКО.
Андрей Красножон

• 

• 

•